вівторок, 26 червня 2012 р.

З приходом до школи шестирічних дітей питання щодо навчання письма ліворуких дітей отримало величезну активність. Вчителі все більше і більше переконуються, що перенавчання малят згубне для їх здоров'я, психічної поведінки тощо.
Згадуючи школу 15-річної давнини варто визначити наступні зміни, які відбулися в процесі навчання та ставлення до шульги:
• приділяється більше уваги до проблем ліворукої дитини, до її сприйняття світу;
• на відміну від минулого вчителі не намагаються будь-що перевчити учня, застосовуючи каральні методи: биття по руках, прив'язування руки, одягання рукавиць, замальовування крейдою тощо;
• вчителі намагаються повернутись обличчям до проблеми шульги, використовуючи хоча б відомі їм методи навчально-виховного процесу;
• якщо в минулому в процесі вивчення нової букви учитель в кращому випадку давав зауваження до дитини-лівші (тим самим піднімав її на сміх перед класом), то зараз він намагається допомогти учню впоратись із труднощами в техніці написання.
Та як навчити шульгу впоратись із виконанням гігієнічних вимог, необхідних при письмі: посадка, положення зошита, рук і т.д. Вимоги до ліворуких школярів значно відрізняються від вимог, що ставляться до дітей, які пишуть правою рукою.

Сучасні науковці та вчителі-практики розробляють методику навчання письма ліворуких з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Зокрема, методисти пропонують не навчати таких дітей письма до школи, оскільки в такому разі можна стикнутися з моментами, що знижують рівень самооцінки.
У першому класі, враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість цих учнів, слід проводити навчання письма в доброзичливій атмосфері, чуйно ставитися до проблем лівшів, відзначати їхні найменші успіхи. Якщо під час виконання графічних вправ ліворукі діти проявляють агресивну впертість, то краще переключити їхню увагу на інший вид роботи, наприклад, дидактичну гру, а не вимагати обов’язкового завершення письмового завдання.
Особливої уваги потребує формування в ліворуких дітей технічної навички письма. Так, у класі ці діти мають сидіти ближче до вікна, щоб від руки на зошит падала світліша тінь. Якщо за партою сидять двоє дітей, то лікоть руки, якою пише лівша, має розташовуватися з краю стола, а не в середині. Так учні не будуть заважати писати одне одному. За наявності кількох ліворуких дітей у класі бажано саджати їх парами.
Посадка під час письма. За правильної посадки ліворукі діти повинні сидіти прямо, не торкаючись грудьми столу. Ноги всією ступнею мають стояти на підлозі або підставці, голова трохи нахилена вправо або тримати голову прямо.
Положення зошита. Зошит лежить з нахилом вправо так, аби правий нижній кут сторінки, по якій пише дитина, був направлений до середини її грудей.
Положення рук, кисті руки та способи утримування ручки. Руки при письмі мають лежати на робочому столі так, щоб лікоть лівої руки трохи виходив за край столу і ліва рука вільно рухалась лінійкою зверху донизу, права ж лежала на столі і знизу притримувала б зошит. Кисть лівої руки більшою частиною долоні має бути повернена до поверхні столу. Точками опори для кисті слугують нігтьова фаланга дещо зігнутого мізинця та нижня частина долоні. Ручка кладеться на середній палець, на його верхню нігтьову частину. Нігтьова фаланга великого пальця притримує ручку, а вказівний палець легко кладеться зверху ручки на проміжок 1,5--2 см від пишучої кульки та керує рухом пальців. В процесі письма триває рух зліва направо (напрямок ручки при письмі лівою рукою - вліво, а рух кисті і пальців - вправо).


Розрізняють три способи письма лівою рукою:
• Перший спосіб є дзеркальним відображенням «праворукого» письма. Таке положення руки значно утруднює процес навчання, оскільки всі зразки розміщуються зліва. А тому дитина не має можливості орієнтуватися на них. Відповідно доцільним для ліворуких дітей є розміщення зразків у рядку справа (мал.3).
• Другий спосіб полягає у тому, що кисть лівої руки з ручкою розміщується над рядком. Цей спосіб дає дитині можливість орієнтуватися на поданий зразок чи написане раніше і зменшує кількість помилок під час письма. Саме до такого способу письма спонтанно й найбільш часто приходять діти-лівші (мал.4).
• Під час письма третім способом кисть лівої руки з ручкою знаходиться під рядком. Такий спосіб вважається найбільш зручним, оскільки дитині не доводиться вивертати кисть руки, добре видно зразок. Однак, пишучи у такий спосіб, діти порушують вимоги «праворукої» каліграфії: букви не мають нахилу вправо, а навпаки, нахилені вліво (мал.2). 

Очевидно, в даній ситуації до кожного випадку «ліворукого» написання варто підходити індивідуально й, головне, - дати дитині можливість обрати зручний для неї спосіб письма, максимально попередити виникнення мимовільних помилок.
Ліворукій дитині важко орієнтуватись в зошиті, в лінійці. Вона не може відразу визначити ту сторону, з якої потрібно починати писати, плутає напрямок. Ліва рука при письмі виконує рухи, симетричні рухам правої руки, тобто рухи при письмі справа наліво. Для ліворуких дітей в початковий період навчання письму необхідні вправи, які безпосередньо будуть готувати руку до роботи та орієнтації в лінійці.
У шестирічної ліворукої дитини слабко розвинені пальці руки, відсутня координація рухів, що утруднює точне відтворення букв і їх з'єднань за зразком. Для укріплення і розвитку руки та координації рухів у період навчання написанню цілих літер дітям можна запропонувати наступні вправи: застібання і розстібання гудзиків; зав'язування й розв'язування стрічок; перекладання дрібних іграшок трьома пальцями, які тримають ручку при письмі тощо.

Ось деякі вимоги, які необхідно ставити до письма ліворукої дитини:
• правильне написання форм букв та їх з'єднань;
• однакова відстань між буквами і словами;
• збереження лінійності і ритмічності;
• пряме письмо з невеличким нахилом у ліву сторону.
Таким чином, вчителям варто частіше звертати увагу на особливості ліворукої дитини, а вищезгадані пропозиції застосовувати в процесі навчання грамоти.[5,с.100-102]
Між іншим, саме для лівші сьогодні придумано багато корисних речей, наприклад, прописи для лівші-першокласника. Із такими посібниками дитині простіше буде засвоїти навички письма.
Цього року з метою полегшення процесу навчання письма діти-лівші нашого класу користуються прописами, призначені спеціально для ліворуких першокласників, які підготувало видавництво «Ранок» (Харків). Посібники створені на основі прописів з калькою А.М.Заїки «Мій перший зошит» (до букваря М.С.Вашуленка, Н.Ф.Скрипченко). Ці прописи рекомендовані Міністерством освіти і науки України і дуже успішно використовуються.
У чому ж полягає різниця між «традиційними» прописами і прописами для лівшів? Оскільки дитина, що пише лівою рукою, цією ж рукою закриває зразок написання букви чи складу, укладачі вдалися до такої новації. Зразок, з якого зазвичай починається будь-який рядок у прописах, дублюється наприкінці рядка, тобто стоїть і зліва, і справа. Ми переконалися, що таке розташування графічного матеріалу дозволяє дитині спокійно, без зайвих рухів наслідувати зразок, адже він постійно перебуває у полі її зору. Це особливо стосується письма літер, складів та коротких односкладових слів.
Важливим є психофізіологічний стан дитини на час навчання письма: достатньо міцні м'язи всієї руки і особливо дрібні м'язи кисті, щоб утримувати ручку у рухливому стані, досконало регулювати рухи під час письма, витримувати невеликі напруження, можливість контролювати кілька дій одночасно, орієнтуватись у площинному просторі та ін. [3,с.43-44]
Зазначимо, ліворукість — це ознака того, що дитина пише лівою рукою. До того ж лівою рукою може писати й правша, коли права рука недієздатна, наприклад, травмована. Лівобічність — це коли дитина віддае перевагу не тільки лівій руці, нозі, а й лівому оку, вуху. лівобічність може бути абсолютною - коли ліва ознака переважае в усіх чотирьох сферах (нозі, руці, оці, вусі) і може бути переважаючою тільки в трьох сферах із чотирьох. Існує ще так звана амбідекстрія, коли ліва і права руки розвинені на одному рівні. Важливим буде знання вчителя і про домінантне око. Адже воно контролює письмо, і від того, як ведуче око співвідноситься з ведучою рукою, залежить якість письма. У більшості людей одне око домінуюче. Нестабільна домінантність може призвести до порушення руху очей, і дитині буде важко стежити за порядком розташування букв і слів у рядку. Дослідження свідчать, що такий стан ока є перепоною розвитку моторно-сенсорної координації, виробленню автоматизму. Добре було б, щоб інформація такого плану про кожну дитину надавалась учителеві, тоді вироблені разом з психологом настанови могли б допомогти учням у навчанні письма.[1,с.12-14]
Для підвищення ефективності навчання ліворуких необхідно якомога частіше звертатися до можливостей правої півкулі, щоб повніше використовувати притаманні їй особливості: більшу швидкість і емоційність сприйняття, узагальнювання, цілісність, образність, мимовільну пам'ять. [1,с.55] Підвищена емоційність та особливе сприйняття навколишнього простору можуть слугувати основою для реалізації творчих здібностей. Останнім часом до школи увійшли тести, підвищився рівень абстрактності, алгоритмізації навчального, перевірного матеріалу. Для дітей-лівшів це створює труднощі у практичній роботі, де вони могли б задіяти інтуїцію і творчий підхід. Доречно сказати, що у дітей-лівшів переважає схильність до творчої праці, одноманітна робота їм дається гірше. Тому серед скульпторів, художників, артистів, модельєрів, спортсменів, верстатників високої кваліфікації великий відсоток ліворуких. [1,с.60-61]
На перших етапах формування функціональної асиметрії у дітей психічні механізми мовлення і емоцій мають свої особливості. Мовлення дитини тісно пов'язане з емоціями, а специфіка лівої півкулі полягає в обробці мовленнєвих звуків, фонем, як усвідомлених, так і неусвідомлених. У дошкільників мовлення підпорядковується закономірностям не логічного, а безпосередньо чуттєвого сприйняття, що забезпечується діяльністю не лівої, а правої пів¬кулі. Існує думка, що лише з початком навчання ліва півкуля поступово стає не тільки вербальною, а й вербально-логічною.[2,с 153]
Важливо знати про те, що у дитини у процесі розвитку може статися зміна домінуючої півкулі. Момент зміни є тим критичним періодом, коли основні функції центральної нервової системи рівномірно розподілені між двома півкулями, після чого вже починає домінувати права півкуля і розвивається так звана "прихована ліворукість".[2,с.178].
Повертаючись до процесу письма, пригадаємо, що у лівші сприймання і відтворення руху відбувається в одній (правій) півкулі. Тому, сприймаючи образ букви, дитина-лівша на мілісекунди швидше може зреагувати щодо її написання, ніж правша. Треба зазначити, що саме така особливість, наприклад, у спорті (та й інших видах діяльності) часто приносить лівшам перемогу. Письмо ж букви залежатиме від правильності сприйняття форми. Вона може бути сприйнята дзеркально. Тому вчитель має перекона¬тись у тому, що така дитина правильно засвоїла форму (знайшла її серед інших друкованих, рукописних і дзеркально зображених букв). Наступний крок учителя — переконатись у тому, що учень зрозумів, де починати писати букву, куди вести і де закінчувати. Після цього простежувати за написанням кількох букв. Якщо все гаразд, дозволити учню самостійно закінчити рядок. Однак, надовго залишати дитину без уваги не варто, бо діти-лівші після кількох правильних написань часто механічно переходять до дзеркального написання або правильно зображують форму, але починають її письмо з іншого кінця. Тому час від часу потрібно контролювати процес написання букви, поєднання її з наступною. До цього ж залучити й батьків. Адже вдома першокласникам інколи батьки пропонують написати якісь слова і радіють результату, не усвідомлюючи того, що можуть таким чином неправильно формувати навичку письма.[4,с.31-32]
Вчителям відомо про те, що письмо для першокласника — складна діяльність, тому у 1 класі приді¬ляється увага кожній дитині окремо, правша це чи лівша. Учитель спочатку з'ясовує рівень умінь, набутих до школи, що стосуються безпосередньо навчання письма. Протягом першого півріччя у процесі навчання письма учитель має переконатися у тому, що кожний учень засвоїв ті букви, що вивча¬лися у цей період: зберігає читабельну форму букви, правильно її пише і поєднує з іншою. Потрібно пам'ятати, що висота рядкових букв вважається нормальною не нижче за 2,5 мм, інакше під час наростання швидкості письма викривлятимуться складові елементи букв, що призведе до невпізнання букви і як наслідок — орфографічна помилка. У першому класі треба дозволити учням писати повільно. Адже нестабільність домінуючої півкулі ускладнює формування зорово-просторової уяви, що є передумовою розпізнавання і засвоєння форми букви, розміру. Недорозвиток такої уяви провокує дислексію і дисграфію. Тому тут залучаються різні прийоми на допомогу засвоєння літери, групи літер. Стимулюючий наказ "Пиши швидше" відходить аж у 2 клас, тут залишаються слова: "не поспішай, по¬вернись до зразка, порівняй з попередньою буквою, словом, постарайся" та подібне. Швидкість письма почне розвиватись у кожного учня свого часу, коли він певною мірою усвідомить для себе процес писання і ті вимоги, що ставляться. Учителю необхідно тільки вчасно коригувати письмо.[4,с.32]
Не менш важливим фактором у навчанні письма ліворукого є розташування на парті зошита. Для ліворуких учнів пропонується 3 способи.
Положення зошита на парті з нахилом праворуч так, щоб правий нижній кут сторінки, на якій писатимуть, був направлений на середину грудей і, за потреби, трішки зсунутий ліворуч. У міру заповнення сторінки зошит посувається вгору правою рукою. За такого положення зошита ручка в руці утримується трьома пальцями за 1,5-2 см від кульки, щоб не закривати вже написане, і спирається переважно на мізинець і нижню частину долоні. При цьому кисть розташовується під рядком. Лікоть руки трішки звисає з парти, така вимога полегшує рух руки, це пов'язано з роботою м'язів передпліччя. За такого положення зошита нахил письма буде ліворуч. Тут відчувається, що ручку тягне рука. Якщо ж ручку штовхати вперед, то нахил письма буде праворуч, однак цей варіант більше стомлює руку, і вона закриватиме щойно написане. Якщо під час такого положення зошита спостерігається зміна у розмірі букв чи формі, вчителеві варто звернути увагу на те, чи не закриває дитина написане рукою, тобто на положення кисті на парті.[3,с.95]
Другим способом є положення зошита з нахилом ліворуч. До такого способу діти доходять переважно спонтанно задовго до того, як потрапляють до школи, тому й бачимо ми його у житті частіше. При цьому кисть вивертається так, що ручка набуває положення, коли кулька направлена до грудей. Тут опорою кисті (на відміну від 1 способу) будуть два пальці - мізинець і безіменний. Такий спосіб вимагає особливої уваги, а саме: частого перепочинку, виконання вправ для кисті і пальців. Це пов'язано з м'язами кисті. Тривале напруження кисті у такому положенні може негативно вплинути на формування дрібних м'язів і кісток кисті. Однак обидва способи характерні тим, що учень може контролювати ним написане.
Третій спосіб, коли зошит лежить паралельно до нижнього краю парти. Рука на мізинці іде по рядку, звісно, закриваючи написане. Це нераціональний спосіб письма. За такого письма частіше спостерігаються графічні й орфографічні помилки.[4,с.33]
Хочеться, щоб маленькі учні не мали жодних проблем в оволодінні секретами каліграфічного письма.

Література
1. І.Брагина Н.Н. Функциональная асимметрия человека / Н. Н. Брагина, Т. А. Доброхотова. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Медицина, 1988. - 237 с.
2. Доброхотова Т. А. Левши / Т. А. Доброхотова, Н. Н. Брагина. - М.: Книга, лтд, 1994. - 232 с.
3. Макарьев И. Если ваш ребенок - левша / И. Макарьев. - Санкт-Петербург: МИК, 1995. - 122 с.
4. Николаева Е. И. Феномен леворукости: Выявление и обучение леворуких детей / Е. И. Николаева // Дошкольная педагогика. - Март-Апрель, 2004.
5. Богомолова Н. Особливості навчання письму ліворуких дітей // Студентський науковий вісник ТДПУ. - Тернопіль, 2004. – Вип. №9. - С. 100- 102.
 
Шарапа Оксана Михайлівна
Драбівецький НВК Золотоніського району
Черкаської області 

Джерело:  http://teacher.at.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар