пʼятниця, 11 травня 2012 р.

Я - частинка нашого класу


КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ 1 КЛАСУ

Мета: сприяння адаптації першокласників до шкільного навчання.
Завдання:
 Зменшити тривожність дітей у перші дні навчання в школі;
ü
 Допомогти дітям познайомитись один з одним;
ü
 Сприяти встановленню дружніх стосунків.
ü
Обладнання: велике серце з цупкого картону, маленькі паперові серця рожевого кольору (2-3 на кожну дитину), клей, м’яка іграшка – серце, кольорові олівці.
Тривалість: 30-40 хв.
ХІД ЗАНЯТТЯ:
Діти сідають за партами (якщо є можливість, краще посадити їх півколом на килимі). До класу входить психолог, вітається з усіма присутніми, цікавиться, чи подобається дітям у школі, чи знайшли вже вони собі друзів, чи пам’ятають, як звати їх учительку, сусіда по парті.
Психолог. Ви – клас. Ви будете вчитися разом 12 років, тому дуже важливо познайомитися, знати, як звати ваших однокласників.
Приємно, коли тебе називають по імені. Це означає, що тебе цінують, поважають, люблять. У мене в руках серце. Саме в серці людини знаходиться тепло, любов, дружба. Я пропоную його вам…
Мене звуть Тетяна Миколаївна (психолог передає м’яку іграшку-серце дитині ліворуч від себе, та називає своє ім’я й передає серце далі…)
Намагайтеся запам’ятати імена своїх однокласників (для цього психолог голосно, чітко, емоційно повторює ім’я кожної дитини).
Серце повернулося до мене. Зараз спробуємо перевірити, чи добре я запам’ятала ім’я кожного з вас. Якщо я не зможу пригадати, допомагайте мені, будь ласка (психолог називає імена). Я сподіваюся, що ви також запам’ятаєте імена своїх однокласників.
Діти, а хто знає, як називають хорошу людину? (Ласкава, ніжна, розумна, добра…)
Так, дуже добре. А ще таку людину називають сердечною. Чому, як ви гадаєте? (Відповіді дітей.) Так, вірно. У такої людини добре, щире серце. Тепло і любов до інших йде від серця.

Покладіть руку на серце, послухайте, як б’ється ваше серце… Воно повне життя, добра, любові… Подивіться, що я вам принесла (психолог повільно розкриває велике серце з цупкого паперу й показує його дітям).
Ой, яке ж воно велике! Ми всі, мабуть, помістимося в ньому. Ви та ваша вчителька – тепер одне ціле, один клас. Одне ось таке велике серце (серце розміщається у центрі дошки). Кожному з вас в ньому є місце. Зараз ви це побачите. Підійдіть, будь ласка, до своїх парт, приготуйте кольорові олівці. Зараз я кожному з вас дам маленьке серце.
Намалюйте на ньому подарунок для учнів класу. Це можуть бути квіти, іграшки, красива природа, візерунки… Можна просто намалювати веселе обличчя… (Діти малюють подарунки.)
Хто намалював, підійміть руку, я підійду до вас. (Психолог збирає у дітей та наклеює маленькі серця на велике серце. Вчитель також виконує це завдання.)
Діти, подивіться, що у вас вийшло. У великому серці знайшлося місце для кожного з вас. Знайдіть очима своє серденько, подивіться, скільки тут іграшок, квітів… Всі ці подарунки – для вас. А ось сонечко, посмішки…
Колись, коли вам стане самотньо та сумно, пригадайте, що десь є велике серце, в якому є місце й для вас. Ми збережемо це серце.
Мине багато років, ви станете дорослими, навчатиметесь у 12 класі… Тоді дістанете це серце, пригадаєте цей день, перший клас, своїх друзів.
А зараз – мій подарунок (психолог роздає маленькі паперові серця). Ви можете намалювати на ньому все, що хочете. Й подарувати його своїм близьким – мамі, татові, бабусі, сестрі, другу. (Діти розмальовують подарунки.)
А тепер я пропоную вам пограти в гру «Об’єдналки».
Зберіться в одну групу ті, хто:
o сьогодні пив чай;
o любить гратися іграшками;
o вміє читати;
o має звук «А» в своєму імені;
o знає, як звати його сусіда по парті;
o навчається у 1 класі;
o любить ходити до школи;
o хоче мати друзів у класі.
Зараз я прошу підійти до мене, всіх, кому сподобалась наша зустріч. Подивіться, будь ласка, ще раз на серце вашого класу. Деякий час воно висітиме тут, і ви завжди зможете знайти своє місце в ньому, особливо, коли вам стане сумно, самотньо. Я сподіваюсь, що невдовзі ви подружитесь зі своїми однокласниками, познайомитеся з учителями, й школа, клас стануть для вас другою домівкою.
На цьому наша зустріч закінчується. До побачення!

Примітка! Потрібно, щоб діти запам’ятали такі твердження:
 Я – частинка нашого класу!
 У цьому серці знайшлося місце для кожного з учнів твого класу, і для тебе також.
 Якщо тобі стане самотньо, сумно, пригадай, що існує велике серце, в якому є місце саме для тебе.
 Я вірю, що я люблю, й мене люблять!
 Я дуже хороший!

Джерело: www.teacher.at.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар