субота, 3 березня 2012 р.

Навчання грамоти

1 клас
245 годин (7 годин на тиждень)
Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учитель може самостійно визначати тривалість букварного періоду.
У добукварний період необхідно: розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати-розуміти усні висловлювання, говорити); формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення; готувати дитину до письма.
Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для першого класу. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.
Післябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання завдань і вправ з читання і письма за підручником ( навчальним посібником), який готує учнів до вивчення в 2 класі окремих курсів – української мови і читання.

І. Навчання грамоти

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Навчання читати
Добукварний період ( 16 год)
Практичне ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, граматичними питаннями до них.
Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?
Умовне позначення слів.
Практичне ознайомлення з реченням.
Спосіб умовного позначення речень.
Складання речень за заданою графічною схемою.
Поділ слів на склади.
Поняття про наголос, наголошений склад.

Мовні і немовні звуки.

Уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовне позначення їх на письмі.
Звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів. Побудова звукової схеми слів.

Букварний період (75 год)
Позначення звуків буквами. Ознайомлення з буквами, які позначають голосні і приголосні звуки.
Навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук; практичне усвідомлення складового принципу української графіки.
Практичне ознайомлення зі способами позначення м’якості приголосних звуків; з буквами я, ю, є, ї на позначення двох звуків: [й] + відповідний голосний – [йа, йу, йе, йі].
Ознайомлення з апострофом (’). Використання апострофа для того, щоб показати, що наступні за ним букви я, ю, є, ї позначають два звуки: [й] + відповідний голосний.
Ознайомлення з буквами та буквосполученнями ґ, щ, дж, дз і їх звуковими значеннями. Читання слів з ними.
Читання слів з поступовим ускладненням їх звуко-складової структури.
Складове читання і читання цілими словами.
Навичка миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів, що складаються з 2-4 літер (ти, де, та, так, дім, хто, мама, вона, стіл, брат) і коротких словосполучень (я був, я і ти і под.).
Читання речень, коротких текстів з вивченими буквами. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків: крапка, кома, знак питання, знак оклику.


Післябукварний період (32 год)
Після вивчення букваря уроки читання будуються на основі  навчального матеріалу, призначеного для удосконалення основних якостей читацької навички – усвідомленості, правильності, виразності, а також швидкості, наближеної до повільної зв’язної розповіді.
Читання текстів, які супроводжуються різноманітними навчальними завданнями, спрямованими на вдосконалення читацької навички й усвідомлення прочитаного тексту, підготовку учнів до роботи в 2 класі за Читанкою.

2. Навчання письма.
Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт
Добукварний період ( 15 год)
Посадка учня під час письма.

Положення ручки (олівця) в руці під час письма.

Розташування зошита на парті під час письма.


Рух пальців під час зображення графічних фігур.

Рух кисті і передпліччя уздовж рядка в процесі виконання графічних вправ.
Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування.


Зображення ліній, схожих на елементи букв.








Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці.


Букварний період (75 год)
Комунікативна спрямованість процесу письма.



Відомості про рукописні букви та пунктуаційні знаки.


Правила поєднання елементів букв.
Правила письма малих і великих букв.

Типи поєднань малих букв. Типи поєднань великих і малих букв.
Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними рукописними буквами.
Списування з рукописного і друкованого текстів.
Письмо під диктування.

Функції пунктуаційних знаків.


Робота у зошиті без друкованої основи.
Післябукварний період (32 год)
Використання набутих умінь і навичок письма (включаючи правописну грамотність) для різного виду письмових робіт.

Робота у звичайному зошиті з сіткою № 1 ( без друкованої основи)


Учень (учениця):

має уявлення про номінативну роль слова; розрізнює назви істот і неживих предметів; розпізнає слова – назви ознак, дій, ставить до них питання; позначає слова умовними значками;
виокремлює речення з мовного потоку; аналізує їх за кількістю слів; будує графічні схеми речень;
складає речення за даною графічною схемою;
вимовляє слова по складах;
визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;
має уявлення про мовні і немовні звуки;
розрізнює голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні; умовно позначає їх на письмі;
робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів; будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків;

впізнає і розрізнює букви на позначення голосних і приголосних звуків;

читає прямі склади типу «ПГ», «П´Г»;




читає склади і слова з буквами і, я, ю, є, ь в різних позиціях: на початку слова, складу, після букв на позначення приголосних звуків;


читає слова з апострофом;




читає слова з буквами українського алфавіту і буквосполученнями ґ, щ, дж, дз;




читає слова складами (окремі слова нескладної структури цілком);






читає букварні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури за одиницями читання), правильно інтонуючи речення, різні за метою висловлювання та інтонацією розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів) з орієнтацією на відповідні розділові знаки;

читає доступні тексти правильно, виразно, усвідомлюючи їх зміст;
дотримується швидкості читання, наближеної до повільної зв’язної розповіді;




розуміє й адекватно виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем (для виконання індивідуально, в парах, у групах).




Учень (учениця):



свідомо приймає правильну позу перед початком письма;
показує правильне положення ручки в руці, тримає її великим, середнім і вказівним пальцями;
кладе правильно зошит на парту перед початком письма і зберігає таке його положення в процесі письма;
правильно рухає пальцями під час зображення невеликих фігур, розфарбовування;
рухає знаряддя письма уздовж рядка за допомогою кисті і передпліччя на мізинному пальці;
показує верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки; початок, середину, кінець рядка; середину між рядковими лініями;
проводить лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі (ліворуч, праворуч);
зображує прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки;
правильно пише прямі з верхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали;
знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії, міжрядкова, похила);
розрізнює друковане і рукописне письмо;
пояснює важливість рукописного письма, необхідність його естетичного вигляду;
впізнає і називає відповідно до алфавіту малі і великі рукописні букви; пише їх із дотриманням правильної форми, висоти, ширини;
поєднує безвідривно елементи букв природного злиття; букви за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє; букви природного злиття;
пише слова зв’язно, ритмічно, з однаковим нахилом букв;
розташовує слова і речення в основному рядку;

списує склади, слова, речення з рукописного і друкованого тексту;
пише під диктування склади, слова, речення;
називає і вживає на письмі пунктуаційні знаки: крапку, кому, тире, знаки оклику і питання;
дотримується гігієнічних вимог у процесі письма;

списує друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог; виконує мовні завдання фонетико-графічного, лексичного, граматичного характеру;
пише під диктування слова, речення з 3-4 слів (з урахуванням службових слів), у яких написання не розходиться зі звучанням, зв’язний текст, у якому написання слів відповідає вимові (інші слова записуються на дошці або продиктовуються орфографічно)


ІІ. Мовленнєва змістова лінія

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)
Сприймання на слух матеріалу, що складається з декількох звуків, складів, слів, словосполучень, виявлення серед них тих, які відповідають зазначеним прикметам.





Сприймання на слух, розуміння, запам’ятовування з 1-2 прослуховувань змісту невеликих (за складністю подібних до букварних) текстів, що належать до художнього й розмовного стилів (казка, розповідь, вірш).












Сприймання на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій чи ігрових завдань.

2. Говоріння (протягом року)
Формування уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.
Читання напам’ять віршів, загадування загадок, промовляння скоромовок тощо.



Відтворення (за ролями) діалогів із прослуханих казок, розповідей.
Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією у класі та ін.
Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом, словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами, що використовуються у діалогах).
Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчителем.

Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план (на початку року вчитель пропонує зазначену вище допомогу усно, а в кінці року і в письмовій формі).
Побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком (серією малюнків),  на основі прослуханого тексту, випадку з життя.

3. Читання (протягом року)
Роль уміння читати в житті школярів і дорослих людей.

Усвідомлене читання доступних текстів. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки.






Робота з дитячою книжкою
Практичне ознайомлення учнів зі змістом понять: письменник, його прізвище, назва (заголовок) книжки (твору), малюнок (ілюстрація), обкладинка, написи на ній, корінець, сторінка.

Формування умінь правильно називати книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву.
Формування початкових умінь читати-розглядати дитячу книжку.



Ознайомлення школярів з періодичними виданнями (дитяча газета, журнал).


Практичне ознайомлення учнів з поняттями: бібліотека, бібліотекар, читальна зала.

Ознайомлення школярів з основними правилами гігієни читання-розглядання, з правилами збереження книжки, правилами поведінки в бібліотеці.

4. Письмо (протягом року)
Уявлення про те, що письмо є важливим винаходом, який дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час.
Переваги письма перед іншими засобами передачі інформації (жести, умовні знаки, звукові сигнали та ін.).
Роль уміння писати в житті людей. Переваги грамотної людини над неграмотною.
Добір і записування назви малюнків.

Складання і записування речень за ілюстраціями, навчальною ситуацією, подіями з життя тощо
Учень (учениця):


розрізняє сприйняті на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення;
встановлює кількість почутих звуків, складів у словах, слів у реченнях;
виявляє серед звуків, складів, слів ті, які є «зайвими», відповідають зазначеним прикметам, наприклад, починаються певним звуком і под.;
слухає і розуміє усне висловлювання (сюжетний текст), звучання якого триває до 1 хвилини (80-100 слів);
виокремлює в почутому слова із заданими ознаками (на початку року після кількох прослуховувань, у кінці після одного-двох);
фіксує початок і кінець тексту;
визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні (до 4 слів);
відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?);
розповідає, про що йдеться у тексті, який прослуховується;
висловлює співпереживання з діючими особами у процесі слухання тексту;
виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції.

Учень (учениця):
регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі виконання навчальних завдань;
читає напам’ять до 5 віршів (з букваря або інших джерел);
відтворює за зразком інтонацію речень, різних за метою висловлювання;
відтворює в особах (з іншим учнем або вчителем) прослуханий діалог;
формулює запитання за змістом прослуханого тексту чи іншим джерелом інформації;
відповідає на поставлене запитання;
уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання, самостійно формулює репліки (запитання) до співбесідника за змістом попередньо підготовленої короткої розмови на добре знайому тему;

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлювання зі збереженням змісту та інтонаційних особливостей висловлювання;
переказує сюжетний текст букварного типу;





самостійно будує зв’язне висловлювання за поданим початком і малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя. 

Учень (учениця):
висловлюється про значення вміння читати в житті людини і прагне опанувати його;
читає вголос у темпі 20-30 слів за хвилину доступні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури за одиницями читання);
розуміє зміст прочитаного;
правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків;

практично розрізняє, називає структурні елементи дитячої книжки: обкладинка, корінець, сторінка; виділяє, показує на обкладинці та в середині книжки назву (заголовок) твору, прізвище письменника, ілюстрації;
правильно називає книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву (заголовок);
розглядає дитячу книжку (ілюстрації, назву, прізвище письменника); висловлює припущення (кілька слів), про що може розповісти ця книжка;
практично розрізняє дитячі періодичні видання: газету, журнал; правильно називає 1-2 дитячі журнали (наприклад, «Малятко», «Пізнайко»);
пояснює, для чого існують бібліотека, читальна зала, книжкова виставка, хто допомагає вибрати книжку в бібліотеці;
дотримується (під керівництвом учителя) правил збереження дитячої книжки, гігієни читання-розглядання, елементарних правил поведінки в бібліотеці.

Учень (учениця):
розрізнює види письма: друкованого, рукописного, малюнкового; розуміє їх значення для спілкування між людьми на відстані і в часі;






добирає і записує (за допомогою вчителя) назву малюнка;
складає, записує (самостійно та з допомогою вчителя) речення за ілюстраціями, навчальною ситуацією, створеною вчителем


ІІІ. Мовна змістова лінія

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Текст. Речення. Слово (протягом року)
Усні й письмові висловлювання, текст.
Зміст, заголовок тексту; відповідність заголовка змісту тексту.
Поділ зв’язного висловлювання на речення; встановлення меж речення на слух і за графічними ознаками (велика літера у першому слові, розділові знаки в кінці).
Спостереження за інтонацією розповідних, питальних, спонукальних речень, а також окличних речень (без уживання термінів) і виконання з ними навчальних завдань, що вимагають читання й письма.

Поділ речення на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без термінів). Побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів.

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, явищ дійсності. Робота над засвоєнням власне українських загальновживаних слів на місці засвоєних окремими учнями в дошкільному житті російських слів: олівець, гумка, рядок, зошит, лялька, годинник, літак, смужка, малюнок, крапка, кишеня, сорочка та ін. Уточнення правильного вимовляння українських слів, на місці яких засвоєно під впливом російської мови слова з іншим звучанням: лінійка, вікно, ліс, дерево, бабуся, дідусь та ін.
Робота над усвідомленням учнями лексичного значення слова.



Поширення речень іншими словами за змістом.


Розташування речень за змістом у деформованому тексті.

2. Звуки і букви. Склад. Наголос (протягом року)
Звуки мовлення у зіставленні з немовними звуками.
Уявлення про те, що слова складаються зі звуків.

Практичне ознайомлення зі смислорозрізнювальною роллю звуків; спостереження за тим, як вставка, пропуск, заміна одного зі звуків слова може призвести до появи іншого слова (сон – слон, танк – так, сини – сіни та ін.).
Послідовний ряд звуків слова. Виділення (услід за вчителем і самостійно) окремих звуків слова (перший, наступний, той, що іде після такого-то звука, останній), правильно вимовляючи їх.

Утворення складів різної структури (на, нам, тра, трам) з розрізнених звуків.
Ознайомлення з голосними і приголосними звуками; дзвінкими і глухими; твердими і м’якими приголосними.
Ознайомлення з артикуляційними органами, спостереження за їх роботою під час вимовляння різних звуків.
Удосконалення вимови окремих звуків, які мають певні вимовні труднощі: [г], [ґ], [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч ] та ін.
Поділ слова на склади. Повторення за вчителем слів з наступним поділом їх на склади (слово вимовляється за правилами вимови). Розрізнення одно-, дво-, трискладових слів.
Наголос у слові. Повторення за вчителем слів так, щоб було чітко чути склад під наголосом (вимовляють складами; наголошений голосний трохи розтягують, начебто перепитують, дивуючись чомусь). Робота зі словами, вимовляння і наголошування яких програма вимагає запам’ятати.
Позначення звуків буквами. Алфавітні назви букв.

3. Правопис (протягом року)
Позначення звуків буквами у тих випадках, коли написання відповідає вимові.
Використання ь і букв я, ю є, і для позначення м’якості приголосних звуків.
Вживання великої літери на початку речення.
Вживання розділових знаків у кінці речення.


Списування навчальних друкованих і рукописних текстів.


Письмо під диктування.
Навчальні диктанти, матеріалом для яких  є слова, речення, тексти.


Слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти:
бабýся, бджолá, вирáзно, влíтку, ворóта, гýмка, ґáнок, ґрунт, ґýдзик, джміль, дзúґа, дзьоб, дідýсь, зáгадка (і загáдка), зозýля, ім'я´, їжáк, кватúрка, Кúїв, лелéка, лінíйка, ля'лька, новúй, óлень, олівéць, папíр, парасóлька, пóдруга, посерéдині, Украї'на, украї'нська, фартýх, цукéрка, цýкор, я'кір(35)

Учень (учениця):

розрізнює усні і письмові висловлювання, текст;
вибирає з поданих або добирає самостійно заголовок до тексту букварного типу;
визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень); виявляє їх межі за графічними орієнтирами;


інтонаційно правильно вимовляє (читає) речення, різні за метою висловлювання, і відповідно оформляє їх на письмі;
упізнає речення за певною комунікативною ознакою (містить запитання, прохання, побажання та ін.);
визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів (на слух під час читання);
складає графічні схеми простих речень (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови;
складає речення, які відповідають заданим графічним схемам;
впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій;
ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять?;
володіє загальновживаними українськими словами, зокрема тими, що стосуються навчальної діяльності;
відрізняє на слух загальновживані українські слова від слів споріднених мов з тим самим значенням;


співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, пропоноване вчителем;
доповнює речення 1-2 словами за змістом, добираючи їх самостійно або вибираючи із запропонованих у підручнику, вчителем;
відновлює деформований текст, який складається з 2-3 речень.

Учень (учениця):

розрізнює мовні і немовні звуки;

знає, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами;
пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;
пояснює зміну значення слова у результаті заміни одного зі звуків;



правильно відтворює ланцюжок звуків у почутому слові з 2-5 звуків(без явищ асиміляції);
виділяє перший і останній звуки у будь-якому слові букварного тексту;
поєднує окремі звуки (2-4) у склад відповідної структури;

розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;





правильно вимовляє приголосні звуки [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч], гортанний звук [г] та глотковий [ґ];

поділяє на склади слова з двох – трьох складів;




визначає наголос у дво-трискладових словах.











Учень (учениця):
правильно записує слова, вимова і написання яких не розходяться;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;
правильно вживає розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику) під час списування та запису на слух речень;
списує текст (20-30 слів), дотримуючись правил каліграфії; перевіряє написане; виправляє допущені помилки;
пише під диктування слова, речення з 3-4 слів, зв’язний текст обсягом 20-30 слів, написання яких здійснюється за фонетичним принципом;
правильно вимовляє, наголошує і пише загальновживані слова, передбачені програмою для запам’ятання










IV. Соціокультурна змістова лінія

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року)
Назва рідної держави і її столиці.

Державні символи України.

Рідне місто чи село.

Національні символи України - верба, калина.

Народні і релігійні свята, обрядові дійства під час них.




2. Фольклорні твори великої і малої форм (протягом року)
Слухання і відтворення українських народних казок.



Відгадування доступних загадок.
Вивчення лічилок, мирилок, скоромовок.



3. Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року)
Вивчення найпростіших українських формул мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання. Засвоєння українських форм звертання до дітей і дорослих (Марійко, Іванку, Тамаро Петрівно, Іване Григоровичу).
Ознайомлення з відмінностями формул мовленнєвого етикету, які використовуються у спілкуванні з людьми різного віку і статусу.


4. Соціальні ролі (протягом року)
Спілкування в сім’ї.



Адаптація до соціальної ролі учня.




Формування умінь поводитись у громадських місцях (транспорті, магазині, на вулиці).

Поведінка на природі
Учень (учениця):



знає назву своєї держави і її столиці;
має уявлення про державні символи України (прапор, герб, гімн, мова);
знає назву рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає;
має уявлення про українські національні символи (верба, калина);
знає найвідоміші народні і релігійні свята (Новий рік, свято Миколая, Різдво, Великдень, Івана Купала та ін.), обрядові дійства, в яких можуть брати участь діти.

Учень (учениця):

сприймає на слух і розповідає найвідоміші українські народні казки («Курочка Ряба», «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка», «Колосок» та ін.);
відгадує найпростіші загадки;
знає напам’ять найвідоміші лічилки, мирилки, скоромовки і використовує їх під час рухливих ігор, спілкування з ровесниками.

Учень (учениця):



знає і вживає найпростіші українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, українські форми звертання до дітей і дорослих;


розрізняє і правильно обирає формули етикету, що використовуються у спілкуванні з дорослими і дітьми, близькими і малознайомими людьми.

Учень (учениця):
поважає членів своєї родини (батьків, бабусь і дідусів, братів і сестер); ввічливо спілкується з ними;
встановлює комунікативні контакти з однокласниками; ввічливо звертається до вчителів, старших школярів, технічного персоналу школи;
знає і дотримується правил ввічливої поведінки в транспорті, магазині, на вулиці; доцільно вживає слова ввічливості;
любить спостерігати за природою рідного краю; не завдає шкоди рослинам і тваринам

V. Діяльнісна змістова лінія

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)
Організація робочого місця.


Організація навчальної діяльності.



Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.



2. Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)
Робота з підручником.




Користування додатковими навчальними посібниками.


Спілкування в процесі навчання.









3. Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)
Виконання мисленнєвих операцій.
















Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових ситуаціях.

4. Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)
Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.



Оцінювання результатів навчання.
Учень (учениця):


добирає необхідне обладнання до уроку, розташовує його на парті в правильному порядку;   
дотримується правильної постави під час сидіння за партою; правильно тримає ручку під час письма;
уважно слухає і розуміє вчителя, приступає до роботи відразу після його настанови; слухає відповіді однокласників.

Учень (учениця):


розрізняє основні елементи навчальної книжки (обкладинка, сторінка); орієнтується на сторінці підручника; користується закладкою;
орієнтується на сторінці зошита з друкованою основою; працює в зошитах для письма, розвитку зв’язного мовлення тощо;
говорить у помірному темпі, чітко, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя, відповідає на поставлені запитання повними реченнями; зв’язно передає кількома реченнями почуте, побачене; ввічливо звертається до вчителя, учнів.

Учень (учениця):


виокремлює в мовному потоці певні мовні одиниці (слова в реченнях, звуки і склади в словах); виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у двох предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою трьох-чотирьох об’єктів (предметів, мовних одиниць); робить (з допомогою вчителя) висновок-узагальнення після виконання навчального завдання;
виконує мисленнєві операції за аналогією під час самостійної роботи.

Учень (учениця):


фіксує помилки в усних відповідях однокласників; знаходить орфографічні і пунктуаційні помилки у власних письмових роботах, виправляє їх;
оцінює словесно результати своєї навчальної діяльності за орієнтирами, даними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати подібних помилок у наступній роботі та ін.).

Немає коментарів:

Дописати коментар