субота, 10 березня 2012 р.

Що робити, якщо дитина не хоче вчитися у школі?


     У кожній сім’ї, де росте дитина, настає відповідальний момент переходу до самостійного життя. Малюк стає не просто улюбленою донечкою чи синочком, а школярем. 
      Шестирічні першокласники потребують до себе підвищеної уваги як з боку батьків, так і педагогів. Їх підготовка до навчання у школі має починатися ще задовго до першого вересня. Добре, якщо перші розмови про школу та навчання починаються за рік-два до нього. Тим самим ви зможете сформувати у свого малюка мотиваційну готовність до навчання, головним завданням якої є усвідомлене бажання вчитися, розвиватися та вдосконалюватися. У дитини з’являється можливість поступового переходу від одного виду діяльності до іншого. Батькам необхідно якомога більше знати про особливості свого малюка у шестирічному віці.

Навчання — як гра
Звісно, головною умовою вступу до школи є фізіологічна сформованість дитячого організму. Тому перш за все обов’язково порадьтеся з лікарем, чи зможе дитина осилити нову для неї діяльність і чи не вплине це на її здоров’я. Якщо виникатимуть певні ускладнення, то, можливо, вам доведеться перенести початок навчання на наступний рік. Зараз існує багато різної літератури з цього приводу, але кожна дитина — індивідуальність, тому варто брати до уваги те, що стосується саме вашої дитини.
Та скільки б відмінностей не існувало, треба знати, що у шестирічок головною діяльністю є ігрова. І тільки з часом вона змінюватиметься на навчальну. Якщо правильно організувати навчання у формі гри, то дитині буде набагато легше пристосуватися до нового середовища. Саме через гру дитина навчається жити і вирішувати усі свої труднощі. Важливо знати, що діти цього віку в більшості випадків залишаються дошкільниками, їхня нервова система ще недостатньо зміцніла і може перевтомлюватися від постійного навантаження. Але саме цей вік є чутливим для навчання грамоти і засвоєння нових правил поведінки.
Успішна адаптація до навчання і перебування у школі залежить суто від індивідуальних особливостей дитини. Вона може тривати по-різному — від двох тижнів до двох-трьох місяців. В окремих випадках буває й так, що дитина упродовж усього навчального року звикає до нового середовища. Набагато легше пристосовуватися до класу дітям, які відвідували дитячий садок. Вони вже звикли до занять і вміють спілкуватися з однолітками.
Так званим “домашнім дітям” звикати важче. Їм необхідно приділяти більше уваги — розмовляти, заспокоювати, пояснювати. Клас, вчителька, урок, однокласники — для них ці поняття незнайомі. В оточенні своєї сім’ї вони отримували багато уваги на свою адресу і тому можуть не розуміти того, що вчителька не має такої змоги. Це може знижувати їх ініціативність, або навпаки. Такі діти привертатимуть до себе увагу в інший спосіб. Тому наберіться терпіння і разом долайте труднощі. І лише наприкінці першого року навчання ви побачите, що ваш малюк став справжнім учнем.
Не забудьте про їжу
Не менш важливою є не тільки підготовка, а й організація навчальної діяльності. Батькам майбутніх першокласників необхідно відвідати школу ще до початку навчання. Ознайомитися зі шкільним режимом, поговорити з учителем. Важливо, щоб навчання першокласників проводилося у першу половину дня. Якщо у вашої дитини є якісь певні особливості, треба повідомити про це заздалегідь, щоб надалі уникнути непорозумінь. Обов’язково залиште свої координати. Обміняйтеся номерами телефонів, повідомте свою точну адресу. Розкажіть, як буде зручно вас знайти у разі нагальної потреби.
Вашій дитині у цьому віці особливо необхідно почуватися впевнено, адже її оточують малознайомі люди. Тому вам треба своєчасно приводити і забирати її зі школи. Крім зошитів, книжок і ручок, у портфелі дитини обов’язково має бути їжа. Навіть за умови того, що у школі дітей годуватимуть у їдальні. Це може бути печиво, фрукти, булочки, сік. Ні в якому разі не давайте чипсів, сухариків, газованих напоїв та інших, шкідливих для здоров’я продуктів.
Певних зусиль вимагатиме й виконання домашніх завдань. Поговоріть про це з учителем. Дитина не повинна бути перевантажена надмірно, але зовсім звільняти її від домашніх завдань не треба. У такому разі у неї вироблятиметься звичка ігнорувати обов’язкові вказівки.

Алла Яремович
Джерело: http://teacher.at.ua/

Немає коментарів:

Дописати коментар